Тема для дистанційної освіти для учнів 11-А класу з предмету "Захист Вітчизни" на 01.04.2020
Надання домедичної допомоги при проникаючому
пораненні ока. Застосування жорсткого щитка при травмі ока.
Поранення органа зору або ж бойові ураження (поранення очної ямки, особливості колотих та рваних ран, поранення придатків ока, проникаючі та непронікаючі
поранення очного яблука, контузії, сторонні тіла, накладаннямонокулярних та
бінокулярних повязок)
Даний вид пошкоджень органа зору поділяють на
поранення очної ямки, придатків ока та очного яблука.
Поранення очної ямки
Поранення очної ямки, особливо вогнепальні, за
своєю складністю, різноманітністю та особливостями належать до надзвичайно
важких травм. Вони можуть бути ізольованими — із стороннім тілом в очній ямці
або без нього, поєднаними — при одночасному ушкодженні ока, комбінованими —
якщо поранення очної ямки супроводжується пораненням черепно-мозкової ділянки,
обличчя, придаткових пазух носа.
Особливості рваних ран: випадіння жирової
клітковини,
ушкодження зовнішніх м’язів ока, поранення
слізної залози, можлива поява офтальмоплегії, екзофтальму.
Лікування.
Перш за все здійснюють ревізію рани — визначають
її розмір та глибину, а також відношення до кісткових стінок очної ямки.
Офтальмолог повинен передусім з’ясувати, чи не поширюється раневий канал на
порожнину черепа і придаткові пазухи носа. Потім вдаються до первинної
хірургічної обробки м’яких тканин очної ямки — економно відтинають забруднені
краї рани в межах 0,1-1 мм, раневий канал промивають фурациліном, етакридину
лактатом або перекисом водню. За показаннями виконують пластику рани прилеглими
тканинами, накладають кетгутові або біологічні шви на ушкоджені фасції, зв’язки
або м’язи, шовкові шви — на шкіру.
Ознаки колотих ран: екзофтальм, офтальмоплегія, птоз, котрі свідчать
про глибокий рановий канал і травму нервових
стовбурів та судин біля вершини очної ямки. Одним із чинників, що визначають важкість колотих ран, є
ушкодження зорового нерва.
Лікування
В умовах різаного
поранення
Після уточнення локалізації стороннього тіла в
очній ямці його видаляють методом простої орбітотомії; з магнітними тілами
використовують магніти. Переломи кісткових стінок орбіти спостерігаються майже
в половині випадків усіх травм очної ямки в мирний час. Лікування переломів
проводять спільно офтальмолог, нейрохірург, отоларинголог і стоматолог.
ПОРАНЕННЯ ОЧНОГО ЯБЛУКА
Поранення очного яблука можуть бути проникаючими, непроникаючими та наскрізними. Проникаючим називають таке поранення, при якому предмет, яким завдано поранення, розтинає всю товщу зовнішньої оболонки ока
(склери або
рогівки). Це небезпечне
ушкодження,
оскільки воно призводить до зниження зорових функцій (аж до цілковитої
сліпоти), а іноді
є причиною
загибелі
другого, неушкодженого ока. Непроникаюче поранення очного яблука — це ушкодження рогівки або склери, яке захоплює частину їх товщі. Такі ушкодження, як правило, не спричинюють важких ускладнень і
рідше позначаються на функціях ока.
ПРОНИКАЮЧІ ПОРАНЕННЯ ОЧНОГО ЯБЛУКА
У 35-80% з усіх хворих, які перебувають на
лікуванні в очних стаціонарах з приводу травми, відзначаються проникаючі
поранення органа зору. Такі ушкодження зараховані до важких.
Першу допомогу в разі
проникаючого поранення ока повинен вміти надати кожен.
●Проведіть швидкий польовий тест гостроти зору.
● Накладіть жорстку пов’язку на око, щоб вона
спиралася на край очної ямки і НЕ торкалася повік.
●Не натискайте на око і не проводьте ніяких
процедур, включно з ультразвуковим дослідженням.
● Накладіть пов’язку і на друге око, щоб
обмежити рухи ушкодженого ока.
● Не застосовуйте ніякого місцевого лікування.
●Дати бійцю таблетки 400мг моксифлоксацину з
аптечки Для медиків
●За відсутності моксифлоксацину в Pill-pack або
аптечки у бійця розпочніть терапію антибіотиками хінолонового ряду (наприклад,
Левохін, 500 мг на добу)
● Сплануйте термінове (в межах 24-48 годин)
скерування пораненого до офтальмолога з хірургічним нахилом.
ТУПІ ТРАВМИ ОРГАНА ЗОРУ (КОНТУЗІЇ)
Лікування. Спочатку призначають холод, а через 1
добу — теплові процедури для розсмоктування крововиливів. В умовах тупих травм
верхньої повіки нерідко спостерігається птоз (опущення верхньої повіки)
внаслідок ушкодження м’яза-підіймача або відповідної гілки окорухового нерва.
Клінічний симптомокомплекс у післяконтузійний
період різноманітний та включає не тільки симптоми ушкодження очного яблука,
але й зміни загального стану організму хворого. У перші дні після травми
відзначається біль у черепно-лицевій ділянці на боці ушкодження, а також
головний біль, запаморочення, легка нудота, утруднення конвергенції під час
концентрації зору.
Одним із симптомів контузії очного яблука є
змішана ін’єкція ока. Вона слабко виражена в перші години після травми,
наростає протягом 1-ї доби, тримається па одному рівні 3-4 дні, а до кінця 1-го
— початку 2-го тижня поступово зменшується.При ушкодженні судин виникають
внутрішньоочні крововиливи. Найнебезпечнішим звісно є ураження сітківки.
По інтенсивності помутніння сітківки (від
блідо-сірого до молочно-білого) можна судити про важкість травматичного
пошкодження: чим інтенсивніший білий колір сітківки, тем повільніше зникають
помутніння.
НЕПРОНИКАЮЧІ ПОРАНЕННЯ ТА СТОРОННІ ТІЛА
Поверхневі ушкодження або мікротравми виникають
при ударі по оку гілкою дерева, уколі гострим предметом, подряпуванні. У цих
випадках розвивається поверхнева ерозія епітелію, може розвинутись травматичний
кератит. Частіше поверхневі ушкодження виникають у разі потрапляння дрібних
сторонніх тіл (шматочки вугілля, каменя, окалина, дрібні металеві тіла, частки
тваринного та рослинного походження), котрі, не пробиваючи капсулу ока,
залишаються в кон’юнктиві, склері або рогівці. Як правило, це малі тіла, для їх
виявлення використовують бокове освітлення та бінокулярну луну, а найкраще —
біомікроскопію. Важливо з’ясувати глибину розташування стороннього тіла. У разі
його локалізації в повернених шарах відзначаються світлобоязнь, сльозотеча,
перикорнеальна ін’єкція, що пояснюється подразненням великої кількості
розташованих тут нервових рецепторів першої гілки трійчастого нерва.
Сторонні тіла кон’юнктиви і рогівки
● Діагностика.
Для остаточного діагнозу треба виявити стороннє
тіло, що часом нелегко.
♦ Застосуйте тест з флуоресцеїном для виявлення
абразії рогівки.
Усі сторонні тіла необхідно видаляти, оскільки
тривале перебування їх в оці, особливо на рогівці, може призвести до таких
ускладнень, як травматичний кератит або гнійна виразка рогівки.
Сторонні тіла з глибоких шарів рогівки, особливо
на єдиному оці, має видаляти тільки лікар-офтальмолог в умовах операційної.
Локалізації стороннього тіла може сприяти
опитування пораненого (перед застосуванням з діагностичною метою місцевої
анестезії) стосовно його відчуття місця ураження.
При обстеженні ділянки верхньої кишені повіки,
її можна вивернути за допомогою аплікатора з марлевим тампоном.
Лікування.
Поверхневі сторонні тіла усуньте з кон’юнктиви
або рогівки промиванням або, під місцевою анестезією, за допомогою змоченого
стерильного тампона.
Сторонні тіла, що злиплися з рогівкою, можуть
бути усунуті тампоном або стерильною 22 калібру голкою для підшкірних ін’єкцій
, насадженою на туберкуліновий шприц (тримайте голку по дотичній щодо ока).
Якщо не вдається побачити стороннє тіло, проте
ймовірність його знаходження висока, застосуйте інтенсивне промивання
препаратом штучної сльози або, під місцевою анестезією, прочистіть склепіння
повік аплікатором зі змоченим марлевим тампоном.
Якщо після видалення стороннього тіла
залишається дефект епітелію, потрібно надати медичну допомогу, як при лікуванні
абразії рогівки.
Накладання монокулярних пов’язок.
1. Посадити чи покласти хворого.
2.На закриті повіки ока, на яке накладається
пов’язка, покласти м’яку марлеву подушечку.
3. Накласти тур бинта навколо голови через чоло
і потилицю так, щоб тур бинта йшов від хворого ока до здорового.
4. Другий тур бинта провести під вухом, по щоці,
через хворе око і закінчити на чолі.
5. Повторити дії, описані в пунктах 3 і 4 , 4-5
разів.
Накладання бінокулярних пов’язок.
1. Посадити чи покласти хворого.
2. На закриті повіки обох очей покласти м’які
мерлеві подушечки.
3. Накласти тур бинта навколо голови через чоло і
потилицю справа наліво.
4. Другий тур бинта накласти так, щоб він проходив
по потилиці, під вухом, через праву щоку, праве око і закінчувався на чолі.
5. Повторити тур бинта навколо голови.
6. Четвертий тур бинта накласти так, щоб він
проходив з чола через ліву щоку,ліве око, під вухом, через потилицю.
7. Повторити тур бинта навколо голови.
8. Дії, описані в пунктах 4-7, виконати 4-5 разів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий