Тема для дистанційної освіти для учнів 11-А класу з предмету "Захист Вітчизни" на 16.03.2020

Надання домедичної допомоги при опіках

а. Поняття про опіки. Характеристика термічних, хімічних, променевих і радіаційних опіків.

Опіки виникають під дією високих температур. Опіки від світлового випромінювання, полум’я, окропу і гарячої пари називаються термічними, а від дії на шкіру і слизові оболонки сильних кислот і лугів, що спричиняють не тільки місцеве ураження, а й загальне отруєння організму, —хімічними.

Тяжкими є опіки від напалму та інших запалювальних речовин. Напалм прилипає до одягу і, продовжуючи горіти, уражає не лише шкіру, а й підшкірну клітковину та м’язи й утворює глибокі опіки.

б. Класифікація термічних опіків залежно від глибини ураження.

мал. 250. Опіки кистей Залежно від глибини ураження

шкіри і тканин тіла, розрізняють чотири ступеня тяжкостіопіків: легкий

(І) — почервоніння шкіри; середньої тяжкості

(II) — утворення пухирів; тяжкий (III) — змертвіння всієї товщини

шкіри; надзвичайно тяжкий

(IV) — обвуглювання тканин тіла.

При великих (понад 10—15% усієї поверхні тіла) опіках II—III ступенів,

виникає тяжке загальне ураження організму — опікова хвороба, що нерідко ускладнюється опіковим шоком. Особливістю опікового шоку є його довготривалість (24—72 години). Опікова хвороба характеризується гострою інтоксикацією, порушенням у організмі водно-сольового обміну, що часто приз¬водить до запалення легень, ураження печінки, нирок, гострих виразок шлунково-кишкового тракту.

У разі, якщо лікарська допомога затримується, при опіках II-IV ступеня навколишню шкіру очистіть тампонами, змоченими нашатирним спиртом, видаліть, максимально дотримуючись стерильність, клапті шкіри, але великі бульбашки не чіпайте. Забруднені ділянки очистіть тампонами, змоченими перекисом водню. Обережно висушіть ранову поверхню і покрийте її стерильною пов’язкою з стрептоцідної емульсієї або з фураціліновою маззю.

в. Ускладнення опіків - опіковий шок та опікова хвороба.

Сьогодні людину на кожному кроці підстерігає небезпека. Саме тому в даній статті хочеться поговорити про те, що ж таке опікова хвороба: які у неї бувають стадії, яким може бути лікування, і які можливі ускладнення.

Що це таке?

На самому початку потрібно розібратися з поняттями, які будуть активно використовуватися в даній статті. Отже, що ж таке опікова хвороба? Це всі зміни, що відбулися з організмом людини, яка постраждала від опіку. Варто також сказати про те, що чим ширший буде поразка тіла вогнем, тим серйозніше будуть патологічні зміни.

Трохи історії

Вельми цікавою виявиться і історія хвороби «опікова хвороба». Так, варто сказати про те, що дане назва ввели в ужиток переважно радянські вчені, такі як А.В. Вишневський, М.І. Шрайбер, Ю.Ю. Джанелідзе (які цю хворобу серйозно вивчали і зробили в ній чимало відкриттів). Один з найбільш важливих висновків: тривалість гіпертермії має величезний вплив на виникнення і розвиток хвороби (про це розповів

в  1973 році Н.І. Кочетигов). Адже саме від часу і характеру дії термічного агента і залежить глибина і характер пошкоджень.

Фактори Якщо говорити про таку проблему, як опікова хвороба, обов'язково потрібно

розглянути і фактори, що впливають на ступінь самого захворювання.

1.    Глибина і характер травми. Так, наприклад, важливо те, вологим або сухим буде некроз тканин. У першому випадку інфікуватися також можуть неушкоджені ділянки шкіри, які можуть впливати на погіршення стану хворого. Сухий же некроз буде небезпечним саме при глибоких опіках. Також варто сказати про те, що хворому можуть діагностувати опікову хворобу лише в тому випадку, якщо у нього пошкоджено понад 25% ділянок тіла.

2.   Варто сказати про те, що люди старшого віку, а також діти більш важко переносять опікову хворобу.

3.   Імовірність виникнення опікової хвороби зростає в тому випадку, якщо у пацієнта є механічна травма, кровотеча, больовий синдром.

Патогенез

Яким у такому випадку є патогенез? Опікова хвороба починається з контакту людини з теплом. Саме завдяки цьому і відбувається ураження тіла. Проте варто сказати про те, що єдиної теорії патогенезу даної проблеми на сьогодні не існує. Але все ж більшість вчених згодні з тим, що пусковим механізмом розвитку проблеми є патологічні реакції організму на термічні ушкодження. У такому випадку відбуваються всілякі функціональні та морфологічні трансформації в області шкірного покриву. І тільки далі патогенез пояснюють по-різному.

1.    Нейрогенная теорія. Настає перероздратування і, як наслідок, гальмування нервової системи через вплив тепла на периферичні нервові закінчення. Це і призводить до функціонального розладу всіх систем і органів.

2.   Токсеміческая теорія. Вчені, які підтримують цю теорію, кажуть, що головною причиною функціональних змін є продукти денатурації білків в області опіку. У такому випадку утворюються якісь токсини, які і є патологічними для тканин і органів.

3.   Гемодинамическая теорія. Її прихильники кажуть, що виникнення хвороби провокують порушення гемодинаміки, а також плазмопотеря (тканинна гіпоксія).

4.    Інші теорії: алергічна, інфекційна, анафілактична, дерматогенні та інші.

Ступеня

Окремо також потрібно розглянути і періоди опікової хвороби. Однак у медицині

їх прийнято називати ступенями. Існує їх чотири:

опіковий шок;

гостра опікова токсемія;

септикотоксемії;

одужання, тобто реконвалесценсія.

Тут також варто сказати про те, що чим ширший і глибший опік, тим складніше і довше протікають всі вищеперелічені фази хвороби.

Опіковий шок: ознаки

Опікова хвороба включає в себе першу стадію захворювання, що характеризується шоковим станом хворого. В такому випадку нервова система особливим чином реагує на дію термічного агента. Тривалість її становить приблизно 2-3 дні з моменту опіку. Симптоматика і ознаки даної фази хвороби описані нижче.

1.      Площа ділянок тіла, пошкоджених термічним агентом, становить не менше

10%.

2.   Якщо у людини є опік легенів або інших внутрішніх органів, діагностуватися дане захворювання може і при 5% поразок.

3.    Артеріальний тиск буває нормальним або ж низьким.

4.   Також нерідко виникає часта блювота. Якщо вона має досить густу консистенцію, це дуже несприятливий фактор.

5.     Змінюється запах сечі, її колір. Вона може приймати окрас від вишневого до

чорного.

Самостійно діагностувати дану проблему можна в тому випадку, якщо уражено більше 10% видимих ділянок тіла, або ж є хоча б декілька з перерахованих вище симптомів.

Варто сказати про те, що особливо важливо застосовувати найрізноманітніші профілактичні заходи опікового шоку саме для дітей. Адже симптоматика у них не яскраво виражена у зв'язку з недостатнім розвитком компенсаторних і регулюючих механізмів.

Опіковий шок: лікування

Опікова  хвороба,  перша  стадія  захворювання.  На  що  в  такому  випадку  буде

направлено лікування?

1.   Дуже важливо усунути больовий синдром. Також хворому треба зняти збудження нервової системи.

2.   Потрібно також нормалізувати метаболічні процеси. Для цього необхідно приймати кортикостероїдні гормони, що допомагають відновити роботу шлунково-кишкового тракту.

3.    Потрібно також якомога раніше нейтралізувати інфекцію. Для цього хворого поміщають в стаціонар, в окрему палату. Тут необхідно буде періодично вводити протимікробні препарати, потрібні будуть регулярні перев'язки.

4.   Необхідно стабілізувати роботу кровоносної системи організму. Тут актуальною буде трансфузійна терапія, коли хворому будуть вливати безсольові або ж сольові розчини.

5.   Для контролю роботи сечовивідної системи хворому може бути введений катетер.

6.    Також можуть знадобитися вливання такого біоактивної речовини, як плазма.

7.    Також знадобиться місцеве лікування. Потрібно буде щодня міняти пов'язки на стерильні. Також потрібно буде промивати рану. Винятком є перший день хвороби, так як промивання в цей період може погіршити стан хворого.

в. Охолодження та висушування місця термічного опіку. Накладання

стерильних пов'язок при опіках та обмороженнях.

Схема надання першої допомоги:

-    зупиніть дію високої температури: загасить одяг, що зайнявся, за допомогою ковдри, води;

-    зніміть обгорілий одяг або розріжте його (не відривати шматочків одягу, що пристали до місця опіку!);

-  при можливості, зніміть металеві предмети (кільця, браслети, часи);

-    при обмеженій поверхні опіку І-ІІ ступеню охолоджуйте місце опіку чистою холодною водою протягом 10-15 хв.

-  накладіть стерильну (при відсутності – чисту) серветку (якщо частки одягу пристали до місця опіку – пов’язку накладають на них);

-  заспокойте постраждалого, не давати йому рухатись;

-  укрийте потерпілого теплою ковдрою, одягом;

-    постійно давайте потерпілому багато теплого пиття (чай, воду, розчин: 1 ч.л. поварської солі та ½ ч.л. соди на літр води);

-  дайте знеболювальне (1-2 таблетки анальгіну);

-  при великій поверхні опіку загорніть потерпілого в чисте простирадло, укрийте;

-  викличте швидку допомогу.

г. Домедична допомога при хімічних опіках. Промивка ділянок тіла від дії агресивних речовин (сильних кислот і лугів). Засипка уражених ділянок нейтралізуючими речовинами.

Хімічні опіки в побуті – це найчастіше опіки міцними кислотами і лугами. Перша допомога – негайно змити з ураженої шкіри їдкі речовини рясною кількістю води. При опіку кислотою обмийте уражену поверхню слабким розчином питної соди (1ч. ложка на 1 склянку води), при опіку лугом – слабким розчином кислоти (борної, лимонної). Можна розвести водою оцет (5 частин води на 1 частину оцту).

Увага! Якщо ви обпеклися негашеним вапном, лити воду на обпечене місце не можна! У цьому випадку робіть примочки з 20%-м розчином цукру. Однак при опіку очей вапном (гашеного або негашеним) потрібно як можна швидше промити очі струменем проточної води.

При опіку очей кислотою промивайте їх 10-15 хв слабким струменем води, потім додатково промийте 2%-м розчином питної соди. Повіки при цьому відкривайте порізно.

При опіку очей лугом рясно промийте їх водою, а потім додатково – 2%-м розчином борної кислоти або розведеним водою оцтом (на 50 частин води 1 частина оцту).

Опіки обличчя і тіла сильними кислотами, негашеним вапном народна медицина рекомендує лікувати накладенням звичайної питної соди та оливкової олії. Сода нейтралізує отруйні кислоти, а оливкове масло підтримує м’якість рани і запобігає утворенню тріщин.

Якщо обпалено горло, рекомендується пити маслянисті речовини: оливкова олія, воду, змішану з білком сирого яйця.

Схема надання першої допомоги при хімічному опіку:

-  зняти одяг, просякнутий хімікатом;

-  накласти стерильну пов’язку;

-  якнайшвидше доставити постраждалого до лікарні.

Неприпустимо:

-  торкатися обпеченого місця будь-чим крім стерильних серветок;

-  відривати одяг, що пристав до місця опіку;

-  проколювати пухирі;

-  намагатися самостійно нейтралізувати хімічні речовини, що викликали опік;

-  залишити потерпілого на холоді;

-  обробляти місця опіку жиром, спиртом, мазями.

Саме ефективний засіб при будь-яких опіках - це охолодження обпаленої поверхні. Всім, що опиниться під рукою: холодною водою, снігом, льодом з холодильника або будь-яким замо роженим продуктом з нього (бажано, в упаковці). Холод призупиняє небажані процеси. Обпалені тканини як б впадають у стан анабіозу. Біль теж на якийсь час

вщухає. Після цього, обпечене місце обробляється відповідно до ступеня опіку. Якщо площа опіку невелика, можна цим і обмежитися.

У   зворотному випадку треба накласти протиопікової мазь або обробити аерозолем (3-

4 рази на день).